Дружина на два тижні поїхала, на господарстві залишилися ми з сином. Приїхала - і відразу почала чіплятися.

Ні, ми, звичайно, не ангели. Але її завдання виконували.

Як могли ...

І квіти поливали.

Іноді ...

І посуду в раковині немає.

Майже ...

І всяке інше теж робили.

Начебто ...

А вона все одно - ходить і чіпляється.

Ну, ми не сперечаємося, розуміємо, що вона права, відразу починаємо виправлятися. Син квіти поливає, я посуд мию. А вона ніяк заспокоїтися не може.

Зрештою син не вижержал, запитує:

- Мамо, а ти взагалі до нас надовго?

Причіпки негайно закінчилися.